Класний записничок

Сценарій святкування проекту "Пасха"

Вчитель.

Україна — славна і могутня держава, багата гарними звичаями та обрядами, які український народ виробляв віками.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син. і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.

То ж, дорогі діти, щоб не стати блудними синами, прихиляймося до того народного джерела, черпаймо йото мудрість і духовність.

Здавна в Україні існує звичай — зустрічати добритих людей гостей хлібом-сіллю. І ми сьогодні не будемо нехтувати цією традицією. То ж вітаймо наших гостей.

Хлібом-сіллю вас щиро вітаємо

Миру, радості й добра вам бажаємо.

І в цей світлий великодній час

Ласкаво запрошуємо на відкритий урок до нас.

А свій урок ми сьогодні присвячуємо

Вчитель

Рідній матері нашій, неньці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, присвячуємо наше свято.

З року в рік люди з нетерпінням чекають приходу весни. Лічать дні, чекають, коли весна прожене холод, устеле землю зеленою травичкою, а пташки наповнять гаї та діброви голосним щебетом. З весною люди пов'язують сподівання на здійснення своїх мрій на краще життя.

У давні часи на Україні рік починався березнем. З XVI століття було введено початок року з січня. Березнем називається в народі місяць, який народжувався у великий піст. Про нього кажуть, що назву взяв від білокорої берези, яка в цей час плаче "солодким соком".

Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні матері випікали обрядове печиво з тіста у формі птаха і дарували дітям. Вони, співаючи. Носили їх по селу, й закликали весну. А 30березня, коли святкували Теплого Олекси, наші пращури чекали з нетерпінням. Піснями, танцями, хороводами, весняними забавами зустрічали наші пращури весну. У цей день пасічники виставляють бджоли на пасіку. Можна почути і спів вівсянки пташки - провісниці весни. Якщо в цей день тепла сонячца погода — буде врожай на хліб та багаті рої.

Вчитель.

Другий місяць весни називається квітнем або цвітнем.

— Чому він так називається?

(Бо в цей час природа України в першому цвіті: біла береза розпускає коси, зеленіють степи, цвітуть горицвіт, сон та вишневі сади).

— Яке християнське свято відсвяткували ми 7 квітня?

- Що ви знаєте про це свято?

Благовіщення-— це велике свято, таке велике, що не можна працювати, навіть птиця не в'є свого гнізда в цей день. Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись вила кубло в день Благовіщення.

У цей день Діві Марії архангел Гавриїл повідомив, що вона стане матір'ю Ісуса Христа, тому в народі ще кажуть, що це День Благої Вісті.

Благовіщення благословляє сівбу на полях. За старим звичаєм: яка погода на Благовіщення, така буде й на Великдень.

Вчитель.

Весна приносить нам ще одне велике християнське свято, - Великдень. Дуже давно в Марії і Йосипа народився Син Божий Ісус Христос. Він ходив поміж людьми і навчав їх, як жити по правді. Було в Ісуса 12 учнів. Один з них — Юда, злочестивий і ласий на гроші — запродав Христе солдатам Пілата. Він присудив, щоб Ісуса скарали як бунтівника. Син Божий помер розп'ятий на хресті. А потім воскрес і вознісся на небо.

Цей день усі християни відзначають як найсвітліше свято.

— Чому це свято називається Великоднем?

(Бо це Великий день - день Воскресіння Ісуса Христа)

— Коли ми його святкуємо? (Великдень ми святкуємо 15 квітня)

Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, Квітною, Базьковою, Шутною.

Коли Спаситель їхав на ослі, то люди встеляли йому дорогу пальмовим і гіллям. Від того і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю.

У нас на Україні пальма не росте, тому довелося нашим предкам вибрати якесь інше дерево. І цей вибір впав на вербу і лозу, які навесні найшвидше розпускаються і сповіщають про прихід весни.

То ж 8 квітня ми у церкві святили гілки верби чи лози. Коли закінчується відправа, виходять з церкви і хльоскають свяченими гілочками своїх друзів, родичів.

Сценка

1-й учень.

Верба б'є, не я б'ю—

Від нині за тиждень буде Великдень.

Уже недалечко червоне яєчко.

Будь здоровий, як вода.

І багатий, як. земля.

2-й учень

— Хто ти ?

1-й учень.

Я весняний вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята весни, до Великодня.

2-й учень.

— Чому ти мене б'єш?

1-й учень.

— А хіба це я ? Це свячена вербичка Сьогодні її день .Саме вербові пухнасті котики будять усіх до роботи. "Вставай! Наступив білий тиждень. Час веснувати! Час орати і сіяти!" 'то ж і ти не зволікай, бо Верба б'є, не я б'ю - за тиждень Великдень!

Вчитель.

— Що ви знаєте про чудодійну силу свяченої верби?

Мені бабуся казала, що необхідно проковтнути вербовий котик, щоб горло не боліло. А коли падає град, то гілля свяченої верби викинути надвір, щоб град зупинився.

А я з дідусем, як уперше навесні виганяю худобу на пасовисько, то обов'язково б'ю її свяченою лозою, Щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Свячену вербу чи лозу дуже шанують і закладають у хаті за образи. її зберігають цілий рік, свячену вербу не можна викидати, бо гріх свячене топтати ногами. її можна спалити.

Вчитель.

До Великодня готуються заздалегідь.

— Розкажіть, що ви знаєте про підготовку до цього свята.

1група «Крашанки»

Останній тиждень перед Великоднем носить декілька назв: Білий, Жильний, Чистий та Вербний.Чистим називали цей тиждень в давнину, бо протягом цього тижня очищали вогнем та водою хату, господарство, рід, а пізніше — село; все господарство повинно було очиститись перед Великим днем від усякої нечисті, від лихих сил, від бруду, від зимової луди. Хата мусіла бути очищена, вимазана-вибілена; всі лавки, столи, начиння — випарене, вимите; білизна — попрана до останньої ганчірки.
Хліви, комори, подвір'я, — все прибиралось, всюди виміталось, чистилось, упорядковувалось після зими; „чистителями й святителями" — вогнем і водою, ізганялось усе лихе, недобре...
Усі дні чистого тижня були зайняті, робота розподілена так, щоб до праці в полі та городі до четверга - були закінчені.
Понеділок
Уранці мати будила доню, коли така була, милися сами й починали „водою" очищати хату — білили стелю, стіни, піч, Далі мили стіл вікна, двері, одвірки. Решту часу витрачали на працю на городі. Деякі городні рослини мусіли бути довеликого четверга посіяні, грядки впорядковані.Господар основне мусів до великого четверга закінчити з головними польовими роботами. Так проходив понеділок чистого тижня.

Понеділок білить хату
любить, певно, працювати:
і кути побілить й стелю,
щоб Великдень був веселий!
Вівторок
У господині цей день був зайнятий „по вуха". Усе, що тільки було в хаті, до останньої ганчірки, мусіло бути випране, висушене й попрасоване. Після прання господиня продовжувала роботу на городі.Господар працював у полі, а коли був час — готував сухі дрова ,,під паску", прибирав в хліву.Господиня вже з вівтірка готувала, відбирала яєчка для фарбування (крашення). Писанки ж писали дівчата, коли були такі в родині, та господині; коли ж не було в родині дівчат, то писала сама господиня;
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
чисто-начисто підлогу -
шури-шури! – тре завзято
наш вівторок довгоногий.
Середа
Господиня продовжувала роботу попередніх двох днів — закінчувала з садженням города, мащінням хати всередині й зовні, пранням тощо. З середи готувала для свячення паски та взагалі святочне; готувала святочну білизну та одяг для всієї родини.Господар закінчував працю в полі, а по закінченні — прибирав, робив лад на подвір'ї,— всюди.
Пишна пані середа
і пере, й прасує.
До Великодня, ще б пак,
хату облаштує!
Чистий, чи Страсний четвер
у четвер, що прийняв нову назву СТРАСНИЙ, відправляють Страсті Господні увечорі, читається 12 Євангелій про муки Христові; всі християни стоять усю службу з засвіченими свічками; кожне Євангеліє супроводжується сумним передзвоном,
До чистого четверга господарі мали закінчити з важкою працею в полі, городі; з побілкою хати, пранням , бо вже казали, що з четверга, „свята надходять" і початок великодніх свят вважали з четверга.До полудня у чистий четвер закінчують усі важкі роботи в хаті й надворі. Після полудня господиня вже порядкує в хаті та в сінях. У хаті: закладає рушники за образи, заквітчує васильками, ласкавцями та кудрявцями; розвішує рушники на стінах, Отже, до обіду в четвер уже не працюють ані в полі, ані на городі. Не можна рушати землі, ,,щоб не присипати душу".

Існує повір'я, що в цей день, хто скупається до схід сонця, той буде здоровий цілий рік.
Чистий четвер – чистий
вдосвіта піднявся
ще до сходу сонця
начисто скупався.

Велика п'ятниця
У Велику п'ятницю день поділено на дві частини: до Плащаниці й після. У велику п'ятницю замовкають дзвони, У хаті говорили тихо; не можна було лаятись, чи говорити недоречних слів; не можна в той день сердитись, комусь докоряти.Ніхто, крім малих дітей, не їв до Плащаниці. Особливого й обіду не було в цей день. У п'ятницю до Плащаниці господар продовжував наводити в господарстві лад, біля худоби, в пасіці, в садку. Господиня пекла білі паски, подібно, як і в четвер баби. Поралася біля м'ясив: готувала ковбаси, шинку, порала порося; пекла коржі й товкла їх на муку на начинку поросяти та поріб'я. В таких клопотах проходив день у господині. Під вечір усі йшли на Плащаницю. Після Плащаниці повертаються додому, злегка перекусять-поїдять і продовжують господині свою попередню роботу. Але, ані шити, ні прясти, ні прати, чи білити вже не можна. Господарю не можна нічого тесати, чи рубати.

П’ятниця пече паски –
господиня вміла:
склянки зо три молока
до цеберка влила,
трохи борошна, яєць,
додала й ванілі,
щоби пригощати всіх
вранці, у неділю.
Велика субота

Господиня засуває в піч пекти поросятко, шинку, ковбаси, та поріб'я. До пізньої ночі клопочуться господині, готуючись до Великодня. У Великодню суботу розмальовували писанки і фарбували крашанки. Яйце - це символ життя, весни, сонця, символ Воскресіння Христа У момент воскресіння Ісуса каміння на Голгофі перетворилися на червоні яйця.Писанка – сире яйце, вкрите кольоровими геометричними або рослинними орнаментами, які символізують життя, достаток, вічний рух; натомість крашанка – варене яйце, фарбоване найчастіше в цибулинні, вживається в їжу. Господар або господиня розділює яйце між присутніми за столом, бажаючи кожному усякого добра. Спати дорослим у цю ніч не можна.

У суботи, ой, роботи -
пише писанки субота,
ясні крашанки фарбує,
вимальовує-малює.

Великодні писанки

Що за дивнії яєчка
наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко,
ще й пташиночка мала,
навкруги – барвисті квіти,
жовті, сині гілочки...
Чи здогадуєтесь, діти,
що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
їх матуся принесла,
ми гуртом розмалювали
для святкового стола:
сяють наші писанки,
як весняні квіточки!
Неділя

Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!
Христос Воскрес! То ж славимо усі!
Христос Воскрес !Воістину Воскрес!
Сміється сонечко в усій його красі!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Вчитель

— Діти, а що вкладають у великодній кошик ваші матері чи бабусі

2 група «Писанки»

«Паска – ангельський хліб, яким став для нас Ісус Христос, символ воскресіння. Це хліб вічного життя, який зійшов з неба, нагодувавши людей духовною поживою». Випікання паски – важливий етап приготування до свята. Більшість господинь мають свій рецепт, який передався їм ще від бабці. Готувати тісто на паску треба у спокої, лише з хорошими думками, бо за інших обставин вона може не вдатися.

Великодні яйця
Неодмінно поруч із паскою в кошику мають бути яйця (писанки, крашанки, крапанки, дряпанки, тощо). Яйце – символ зародження життя, воскресіння, а також – символ Сонця. Яйця - основа всього, символ всесвіту, духовної повноти, достатку, руху.

Писанки – це обереги, їх не їдять, а от крашанки вживають під час святкової трапези. Основний колір крашанок – червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя.

Як правило, крашанок готують 13 – на згадку про Христа і його 12 апостолів. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.

Сіль — символ достатку, повноти. До того ж її вважали оберегом. Адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі

Хрін

Існує легенда, за якою Христа намагались отруїти корінням хрону, вважаючи його через гіркоту смертоносним. Проте ця рослина, як природний антисептик, навпаки корисна та сприяє травленню.

Хрін робить людину міцнішою, так, як християнин, який приймає таїнство Сповіді під час пасхального періоду, душевно оздоровлюється. Хрін - символ сили та здоров'я
Шинка-ковбаса – вказує на годоване теля, яке звелів заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі. Ягня - це праобраз Ісуса Христа, який своєю кров'ю врятував всіх людей від влади смерті. Це символ всезагального прощення, сердечного покаяння та радості.
Сир і масло – це молочні страви, Молоко - перша їжа немовляти, з яким воно отримує силу та енергію, тому і віруючі отримують священну енергію, поштовх до духовного та морального розвитку.
Спеціально до Великодня тримають окремий кошик. Традиційно від одної хати несуть святити один кошик. Кошик прикрашають зеленню (барвінком або міртою), що є символом безсмертя. Зверху його накривають гарним вишитим рушником із написом «Христос Воскрес!». Рушничок – багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом, символ життя і вічності. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічности, бо це процес, який можна продовжувати безконечно. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей. Свічка - основний елемент, що символізує світло та Божу благодать
Паску завжди святили ще до сходу сонця, то й господарі зі свяченим повертаються ще досвіту. З свяченим господар обходив спочатку своє господарство: заходив до худоби — корів, коней, овець; потім заходив до бджіл.
Усі члени родини на перший день Великодня вмиваються крашанкою. Господиня наливає в миску води, кладе туди 2-3 крашанки, а господар кидає дрібну монету й усі по черзі вмиваються крашанкою. Вірили, що коли вмитися крашанкою, то будуть здорові, рум'яні, як крашанка та багаті. Коли є дівчина на виданні, то вмивається перша і виймає одну крашанку, якою вмивалась. Найстарша дитина, донька, чи син, що вмивалися останніми, — вибирають, крім крашанки, й копійку чи гріш, що батько кинув у миску. А дівчина вірила, коли першою вмиється крашанкою, то скоро по Великодні вийде заміж, буде здорова й щаслива
Розговіння
Урочисто всі сідають за стіл ще досвіту, Коли є малі діти — й їх будять, а навіть немовлят на руках тримають, щоб разом сидіти за свяченим, разом розговлятися. Це розговіння вважається разом з душами дідів-прадідів, що в цей день не вважають їх за покійників. Розговляються лише досвіту, бо душі сидітимуть за спільним свяченим лише до сходу сонця, а як розвидниться, вони сидітимуть „по кутках". Дідусь, чи батько, розрізує яєчка, обібрані свячені, на стільки кусочків-частинок, скільки в родині душ. запрошує взяти всіх і промовляє: „Христос Воскрес!" Йому відповідають: „Воістину Воскрес!" Після цього господиня крає свячену паску й споживають сир, ковбасу,
Шкаралупи з свячених яєчок, кості з поросятка, поріб'я та шинки й кришки — господиня обережно збирає, щоб ніщо не впало на долівку. Усе це потім закопується на межі ниви, щоб охоронити хліб на ниві від бурі, зливи та граду... та дати свяченого і ниві. Кришки з свяченого віддають курам, дрібно потовчені. Шкаралупи з свячених писанок-крашанок закопують у городі.
На перший день Великодня, а в більшості — перших три дні, — нічого не вариться, і піч не топиться, а їдять лише все приготоване до Великодня.
Великдень

Зима пропала, люта, зла –
весна воскресла над полями,
луги змережала квітками
і нам Великдень принесла.
У нас Великдень – милий гість,
його вітаєм гаївками,
його стрічаєм писанками –
он на тарілці їх аж шість!

Сценка "Великодній кошик"

Яйце.

Хтось тисне щохвилини, Не чую рук вже й ніг, Затерпла всенька спина, Й болить вже правий бік! Гей, хто тут? Озовись! Наліг, що все тріщить. Ти чуєш? Піднімися, Не можу більш терпіть!

Хрін.

Хто ниє біля мене. У цей святковий день?

Яйце.

Це я, яйце свячене...

Хтось душить, наче пень.

Хрін, (придивившись)

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась...

Спить, бач, як знахабніла.

Шинка, (прокинувшись)

А вам до того зась...

Хрін.

Я тут персона важна!

Вважають, що я пекучий і гіркий.

Але мені з цього не дивина.

Мене всі поважають, Як прийде лиш весна. Сьогодні свято — Пасха... Я незамінний тут, Який смачний я з м'ясом!...

Ковбаса

Хвалько ти, шалапут!
Смачніша від усіх на світі
І найситніша - я.
Мене їдять і діти,
І вся людська сім'я.

Червоні в мене щоки

Масло.

Я теж потрібне людям,
їм ситності даю...

Мене і в страві люблять, І хворі до чаю додають. Без мене свято Паска Не може обійтись.

Сир

Скажи мені, будь ласка, Чи гірший я, ніж ти? До мене дай сметани -Хоч пальці оближи, А вареники із мене, Чи ж не смачні, скажи?

Паска (гордо).

Та що там говорить!

Важливіша я тут!

Без мене вас святити

До церкви не підуть!

Я голова над вами,

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Паска

            Та й Паскою Великдень
            Звуть люди на землі...
            Тоді і день великий,
             Як паска на столі.
                         А до того я багата

Родзинками й медом.

їдять мене на свято Із м'ясом й молоком.

Писанка.

Я писанка, красуня,
Вся в рисках і квітах,

Красу митців несу я, їх славлячи в віках. Мене кладуть у свято На пишному столі, Щоби моїм убранством Втішалися малі.

Шинка.

"Краса", "любов" - всі галасують Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Вез всяких там прикрас.

Писанка.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є, Бо писанка багато

Всім радості дає.

Свічка.

О, знати ми повинні

Ціну собі та іншим.Любов як ту святиню.

Нести до серця всім.

Це свято всіх народів.

А ми народ один.

Ми знаєм свят багато.

Но це нам наймиліш.

Воскрес Господь і земленька свята.

Що нам він сотворив:

Христос воскрес!

Всі.

Воістину воскрес!

Вчитель.

Дуже потішний і Великодній понеділок - другий день свят. В цей день парубки намагаються облити дівчат чистою водою. Малі хлоп'ята кроплять дівчат парфумами. За це дістають від них писанки. Це дуже давній звичай і символізує він весняне очищення водою. А понеділок називають поливальним або зливаним.

Ігри

Вчитель.

Іде весна. Весна радості й надії нашої. А Україні нашій рости та розквітати, і щедрою бути, і розкішною бути, і родити хлопців сміливих та дівчат красивих, дарувати їм вільне життя.