Вірші Дідуха Вадима, учня 4-А класу
Хто раненько так встає
і летить у поле?
Квіти в полі розкриває
і нектар у них збирає?
Це ж, звичайно. бджілка!
В неї думка є одна-
про діток подбати.
Про своїх і про чужих,
медом всіх нагодувати.
Бо зима до нас холодна
загляда в віконце.
Зла застуда до дітей
стукає із сонцем.
Нас хвороба не злякає,
коли в хаті стоїть мед.
Він застуду проганяє
і здоров.я посилає.
Як ішов я в школу
Як ішов я у школу,
то не знав нічого:
як пишеться буква оця,
додати, відняти-
це теж невідомо
і як оце буде здаля.
У школі зустріла,
мене привітала
учителька перша моя.
Читати навчила,
усе розуміти,
що добре в житті.,
а що таке зле.
Батьків поважати,
країну любити...
Доддати, відняти
я теж зрозумів.
Стежину тернисту
із квіток складати
до ніг тобі буду, повір.
Тому, що ти перша
і краща в усьому,
учителько ніжна моя.
Уклін тобі щирий
і вдячнеє слово
за добрі діла.
Важкі задачі
Батьків нема, бабуся хвора.
а ті задачі такі трудні!
Дзвоню тобі і вдень і ввечір
прости рідненька, що надоїв.
Прости, прощення прошу
і низько кланяюсь тобі!
Незвичайний урок
Урок незвичайний задали мені:
що вмію робити в своєму житті?
Спочатку напишу слова я такі:
батьків поважати, помагати усім.
Весь посуд помию, у хаті підмету.
Собаку свою також не забуду:
спочатку годую, а потім гуляю...
Залюбки татові допомагаю.
Букет із квітів поставлю у хаті-
дарунок для мами від мене і тата.
А мама всміхнеться, подякує нам
і скаже, що добрий і лагідний син.
Пригорне до себе, подивиться в очі:
Синочку рідненький, дитя моє миле,
спасибі рідненький за все.